За маму, за тата. Каріна Саварина

Анотація «За маму, за тата», Каріна Саварина

Дівчинка Варя живе з батьками, проте жоден з них не відчувається як доросла людина. Дитина шукає у них підтримки, любові й турботи, проте ні матір, ні тато не проявляють почуттів до дочки, тож їй доводиться вивчати навколишній світ самостійно. Часто це призводить до травматичного досвіду. Але Варя все одно не зупиняється. У пошуках затишку й безпеки вона знаходить те, чим можна замінити це відчуття — ситість. Так починається традиція священного споживання їжі, яка супроводжує дівчинку десятиліттями. Вже дорослій Варварі доведеться блукати заплутаними вуличками спотвореної свідомості, що виникли через це помилкове ототожнення їжі з любов’ю, та шукати вихід з цього лабіринту, щоб мати шанс зцілитися.

Про книгу «За маму, за тата»

За життя Варі довелося зазнати насильства з боку найближчих людей. Життя, тіло й особистість зневажили ті, хто, здавалося б, мали любити її найбільше — батьки. Тож дівчинці доводиться жити у самотності й шукати ту опору, яка захистить і допоможе зміцніти. У цій непростій подорожі Варвара спробує знайти шлях до себе, попри дитячі травми й страхи.

Роман «За маму, за тата» авторки Каріни Савариної є першою художньою книгою в Україні на тему розладів харчової поведінки. Це третя частина материнської серії письменниці, що присвячена внутрішній дитині. Стиль написання простий, але емоційний та зворушливий. Крізь рядки просочується щирість і глибоке співпереживання. Історія Варі змушує повернутися у дитинство й згадати, як не хотілося доїдати, але батьки змушували це робити, як забороняли їсти те, що хотілося, як годували з ложечки та інші передумови спотворених стосунків з їжею.

Крім теми харчування, авторка також торкається тем болю, втрат, насилля, але також і відродження, зцілення й пам’яті. Також у книзі розкривається питання ідентичності, адже головна героїня розмірковує про те, ким вона є без свого тіла й думок. Письменниця показує, як стосунки з батька