З чого нам дозволено сміятись? Павло Швед. Павло Швед

Пропоноване видання містить збірку вибраних есе Павла Шведа, початково опублікованих у часописі «Критика» й онлайн-виданні «Provid.org». Хоча вони й написані в різний час та за різних нагод, ці тексти в теоретичному плані об'єднує багаторічне зацікавлення автора лаканівським психоаналізом Люблянської школи та ідеями Славоя Жижека зокрема, а в тематичному — те, що за визначенням відомого українського публіциста Миколи Рябчука можна окреслити як нашу «колоніальну спадщину та постколоніальну спадковість».

Попри те, що такі імена, як П'єр Бурдьє, Мішель Фуко, Ален Бадью, Франц Фанон, Маршал Берман, Бенедикт Андерсон чи Младен Долар, як і деякі інші, рідко звучать на сторінках цієї збірки, імпліцитна присутність їхніх ідей, поглядів та способів тлумачення є тут достоту повсюдною, адже поряд із лаканіанством саме вони відіграли вирішальну роль в інтелектуальному становленні автора цих «проб».

Тож суспільно-політичні й культурні феномени, розгляду яких присвячені окремі есе, доволі різноманітні й охоплюють такі теми, як українські дебати про «постмодернізм» 1990-х-2000-х років, нові засоби вираження літератури, зокрема феномен мережевої літератури, питання етики й політкоректності як домінантної у наш час форми етичного, проблема (пост)тоталітаризму й сучасний кінематограф.