Як постає та розвивається науковий факт. Вступ до вчення про мисленнєвий стиль і мисленнєвий колектив

Твір Флєка «Як постає та розвивається науковий факт» належить до канону праць з філософії науки й епістемології. Спираючись на факти з історії медицини, зокрема розвиток поняття сифілісу від Середньовіччя аж до початку ХХ століття, автор формулює свою центральну тезу: будь-яке знання зумовлено культурно та історично, і тому для інтерпретації наукових фактів необхідне знайомство з поглядами попередніх епох, себто з історією пізнавального процесу. Флєк підкреслює значення спільноти у процесі досліджень і у процесі пізнання: жодне знання, жоден науковий факт неможливо розуміти й вивчати поза «мисленнєвим колективом», який його витворив, і поза «мисленнєвим стилем», у межах якого це знання розвивалося.

Книгу видано за підтримки: Goethe-Institut в Україні, Представництва Австрійської служби академічного обміну, м. Львів.

«Манускрипт праці «Як постає та розвивається науковий факт» автор іще в 1933 році надіслав Морицові Шліку, засновникові філософського «Віденського кола» (інша назва – «Віденський гурток»), із проханням допомогти з публікацією. Шлік, одначе, не зміг посприяти, тож праця вийшла друком трохи згодом – у 1935 році – у швайцарському місті Базелі (видавництво Бено Швабе). Уже невдовзі книга здобула широкий розголос – 20 рецензій у фахових медичних і філософських часописах Европи. Проте політичні обставини складалися так, що ця праця не змогла здобутися на належну увагу: тривала епоха націонал-соціялізму, й унаслідок політики Райху німецькомовні наукові центри на кшталт Праги, Відня чи Берліна втрачали свою вагу, а видатні постаті, як-от філософи Рудольф Карнап і Карл Попер чи фізик Ганс Райхенбах, через своє єврейське походження були змушені еміґрувати. Така сама доля чекала і на Флєка. Згодом, у післявоєнному науковому співтоваристві, його знали радше як мед