Я люблю життя. Вчимося жити з надією

Усе живе змінюється. Проте, мабуть, жодна генерація не зазнала стількох змін, як діти Другої світової війни. Гайнц та Анна Зіндель запрошують нас до читання їхнього життя. Вони розповідають нам цінні для них історії. Змальовують події свого покоління, а в них дивним чином відображаються й наші власні історії. Ці історії вчать нас, на що слід покладатися в житті та в смерті, розповідають, що стається після того, як життя минає.