Втрачене покоління

Втрачене покоління – це одна з найвідоміших літературних генерацій, названа так з легкої (насправді важкої) руки Гемінґвея. Під однією обкладинкою упорядники об’єднали прозу та вірші американських та британських авторів, а також кількох французьких. Це оповідання Фіцджеральда про «добу джазу», історії Фолкнера про службу в авіації, автобіографічний цикл оповідань із першої книжки вже згаданого Гемінґвея, а також новела мало відомого у наших краях Томаса Вулфа. А ще – потужні вірші британських і французьких авторів із покоління Першої світової. Авантюрист Ґійом Аполлінер, найрадикальніший поет 20-го століття Езра Паунд, загиблий на війні геній Вілфред Овен, суфражистка Мері Борден і багато інших. Усе це – фрагменти, з яких складається цілісний портрет воєнного покоління сторічної давнини: тієї молоді, яка подарувала нам кращі твори не лише 1920-х.