Вперті факти

Нариси культурно-історичного контексту новозавітних текстів - міфи та реальність.

Ви ніколи не замислювалися, яка частка з того, що ми чуємо з церковних кафедр, ґрунтується на текстах Святого Письма, а яка є плодом людської уяви? Упродовж поколінь, із проповіді в проповідь, із книжки в книжку передаються деталі розповідей, що доволі опосередковано стосуються новозавітних джерел. Іноді це - обґрунтовані висновки, зроблені на підставі ретельного аналізу біблійних текстів. Але часто зустрічаються анахронізми, які приписують античним поняттям сучасне значення. Або й взагалі - абсолютні вигадки, що виникли в чиїйсь уяві.

Проте багаторазове повторення зробило ці деталі настільки звичними, що ми сприймаємо їх беззастережно та подаємо як невіддільну частину Божого Слова. Подібно до жінки в Еденському саду, яка додала власне благочестиве правило "не торкайтеся" до Божої заповіді "не їжте", ми свято віримо в їхню незаперечну правдивість.

Хіба хтось сьогодні засумнівається в тому, що Христос народився в хліву на чужині? Що Юдея за часів новозавітних подій страждала під гнітом римської окупації?

Що батько апостола Павла був колаборантом і здобув римське громадянство, постачаючи армійські намети легіонам загарбників? Що сам Павло поквапливо залишив Атени, де йому ніщо не загрожувало, засмучений недостатнім успіхом своєї проповіді? Та хіба мало в чому ще?.. Деякі з найекзотичніших відкриттів сучасних екзегетів навіть згадувати не хочеться.

Або, наприклад, хто не чув, що всі фарисеї були підступними лицемірами, тоді як усі учні Ісуса, за винятком хіба що Юди, - зразковими й бездоганними? Щоправда, коли майже всі учні, покинувши свого Наставника, в страху розбіглися, саме фарисеї залишилися вірними Йому до кінця та, ризикуючи власною репутацією, організували Христу царське поховання. Однак цей факт часто залишається поза увагою.

Незнання історичного, культурного, мовного і навіть географічного контекстів подій двотисячолітньої давн