Волокнисті сонця / Fadensonnen

Поетична збірка "Волокнисті сонця" (1968) є найоб’ємнішою і, напевне, "найважчою" збіркою віршів у творчості Пауля Целана. Це засвідчила також сучасна йому літературна критика, яка після її появи виявилася доволі безпорадною й відреагувала такими паролями, як "суб’єктивна зашифрованість", "езотерична таємна мова", "суцільний герметизм" тощо. Тут знайшли своє вираження Целанові пошуки абсолютного вірша в особливо екстремальній формі, але, можливо, на цьому шляху він і справді проник до незвіданих сфер мови й крайніх меж поетичного промовляння, які для нас тільки жевріють у недосяжній далині. У своїй образній щільності й лаконізмі це вже поетична мова майбутнього.

Видання здійснене за фінансової підтримки Представництва Австрійської служби академічного обміну, м. Львів.

Der Gedichtband "Fadensonnen" (1968) ist der umfangreichste und wohl der "schwierigste" Band in Paul Celans poetischem Werk. Das hat auch die zeitgenössische Literaturkritik bekundet, die sich nach seinem Erscheinen recht ratlos erwies und mit Schlagworten wie "subjektive Verschlüsselung", "esoterische Geheimsprache", "Hermetismus" reagierte. Hier äußerte sich Celans Suche nach einem absoluten Gedicht in besonders extremer Form, aber vielleicht hat er auf diesem Weg wirklich an die unerschlossenen Sphären der Sprache und weitesten Ränder des poetischen Sprechens gedrungen, die für uns nur noch in der unerreichbaren Ferne schimmern. In ihrer bildnerischen Dichte und Knappheit ist es schon poetische Sprache der Zukunft.