Вернон Кресс. Життя під прикриттям

Людське життя – це не узагальнення: звичайна чернівецька історія про ХХ століття

Географія життя під прикриттям колишнього чернівчанина Петера Деманта – це Австро-Угорська монархія, Королівство Румунія, Перша Чехословацька Республіка, Третій Райх, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Росія, безліч гірських вершин і природних місцевостей, країв і країн на всіх континентах, хіба що за винятком Антарктиди. Дивовижним чином у ньому переплелися ключові події найтрагічнішого в історії людства ХХ століття.

Головний герой і справді виглядає таким собі блукачем у часі і просторі, який випадково затримався в нашій епосі. Та саме в ній, після світоглядно знакового першого життя у міжвоєнних, ще європейських Чернівцях, йому випала доля скуштувати тюремної баланди у сибірських і колимських спецтаборах для особливо небезпечних (звісно, тільки для сталінської влади) політичних злочинців. А після звільнення, працюючи звичайним вантажником, стати першопрохідцем, хрещеним батьком туризму на північному сході Євразії і навіть російським письменником Верноном Крессом.

Але не пригодами єдиними вирізнялося це життя з-поміж безлічі інших. Для таємниці теж залишилось місце. Численні знайомі на Заході мали колишнього чернівчанина ледь не за героя роману Йозефа Мартина Бауера «Допоки несуть ноги». Добре відома книга, яку екранізували 2001 року, розповідає про поневіряння та втечу німецького військовополоненого з таборів ГУЛАГу. Натомість російські приятелі письменника охрестили Петера Деманта останнім тірольцем у Москві.

Підстав містифікувати власне минуле цей вічний блукач-оптиміст мав достатньо. У неволі в’язні не лише щедро ділилися спогадами, але й обмінювалися статтями, прізвищами і навіть біографіями. Подеколи навіть здається, що чи не єдиним фактом його біог