Те, що я хотіла сказати, але так і не змогла. Книга 1 (Ланкастер)

Анотація «Те, що я хотіла сказати, але так і не змогла», Моніка Мерфі

Після сімейного скандалу та особистої трагедії Саммер переводиться до елітної школи-інтернату на останній рік навчання. Все було б чудово, якби це не була школа сім’ї Віта Ланкастера, який теж тут вчиться і ненавидить дівчину за помилки її матері. Всі у школі бояться цього хлопця і коряться його владі. Він перетворює життя Саммер на пекло, руйнуючи її репутацію брудними чутками. Однієї ночі дівчина зустрічає Віта жорстоко побитого й робить жахливу помилку — приводить його додому, щоб допомогти. Він іде, прихопивши із собою особистий щоденник Саммер, у якому сховані всі її таємниці. Тепер вона вся у його владі, адже хлопець погрожує розкрити її секрети, якщо дівчина не буде виконувати його бажання. Однак під його жорстокістю криється одержимість Саммер, а її своєю чергою приваблює його сила й похмурість.

Про книгу «Те, що я хотіла сказати, але так і не змогла»

Вони познайомилися, ще коли їм було по чотирнадцять років, на вечірці, яку Ланкастери влаштували у своєму пентхаусі в Нью-Йорку. Саммер ще тоді зацікавилася цим привабливим і впевненим юнаком, який жодного разу не усміхнувся. Проте він почав поливати брудом її матір, а тоді несподівано поцілував дівчину. Попри все, у ній зародився вогонь пристрасті до цього хлопця, і ось вона вже думає про нього понад три роки. Ці почуття несуть лише великі неприємності, але Саммер нічого не може вдіяти з цим токсичним тяжінням, адже воно єдине змушує її почуватися живою.

Дарк-роман для дорослих «Те, що я хотіла сказати, але так і не змогла» бестселерної американської авторки Моніки Мерфі є першою книгою у серії «Ланкастери». Письменниця пише у піджанрі bully romance, де ворожнеча персонажів базується на приниженні й часто шантажі одного героя іншим. Оповідь ведеться від першої особи в основному з погляду Саммер, проте є розділи, написані зі сторони Віта, що дає читачам ширшу картину. Авторка часто спирається на внутрішн