Там, де вітер

Макс Тарнавський, молодий письменник, який здобув визнання серед молоді дебютним романом про молодіжну контркультуру, однак зазнав нищівної критики за свій третій роман «Там, де вітер», філософську притчу про відлюдника, який живе на маяку біля моря. Надовго зникнувши з поля зору читачів, він болісно переживає неспроможність до подальшої творчості.

Друга половина 2010-х, Київ. Напередодні Нового року Макс отримує пропозицію від студентки-першокурсниці Аліси поїхати з молодою рок-командою в тур в ролі ґонзо-журналіста, аби відродити свій статус ікони контркультури. Макс спершу відмовляється, однак несподіваний скандал у фейсбуку, в якому Максові нагадують про його пасивність у часи Майдану та ідеологічну невизначеність під час АТО та війни, відтак критична оцінка його начерків до нового роману з боку його літературної агентки, зрештою, і штовхають Тарнавського погодитися на поїздку.

Рок-гурт, з яким він вирушає у тур із заходу на схід України, виявився не дуже вмілим організатором спільної поїздки, тож головному героєві доводиться взяти на себе роль лідера, який може врятувати групу від повного фіаско. Мандрівка з підлітками-першокурсниками стає для молодого письменника дорогою дорослішання і прощення, зокрема й спробою пробачити собі помилки юності. Аби здобути елементарні кошти для життя, Макс погоджується на спільні виступи під час туру з рокерами, кидає виклик власним страхам, повʼязаним із творчістю, і змушений віднаходити себе знову як письменника. Він стикається із загрозою зриву концертів, розпаду гурту, публічним осудом і погрозами фізичної розправи. Можливість творити в дорозі стає для нього єдиним способом зберегти і відродити власну особистість, вистояти у протистоянні з власними затаєними слабкостями, переосмислити свою роль у суспільстві, яке проходить через війну. Надією на оновлення для Тарнавського стає поїздка з Алісою по завершенні