Книга «Ситутунга» — це збірка гумористичних, сатиричних та іронічних творів українського письменника, який творив епоху наших шалених 20-х. Майк Йогансен — майстер гри з читацькими очікуваннями, автор приголомшливої химерної прози й поезії, митець, який досі дивує своїми парадоксами.
Тексти Майка Йогансена, одного з чільних представників української модерної літератури, сповнено іронією, абсурдом, чорним гумором. На всіх, хто вирушать у подорож сторінками цієї книжки, вигадливими й розмаїтими шляхами іронічної прози Йогансена, очікує особлива інтелектуальна гра, правила й порядки якої розповідає в передмові упорядниця Ярина Цимбал.Це видання серії «Vivat класика» представляє перлини доробку Майка Йогансена: від повісті «Майборода», опублікованої 1925 року, до оповідання «Ситутунга» 1936 року. Крім оповідань для дітей і втраченого автобіографічного роману «Югурта», цей текст був останнім у доробку митця, який дивився на цей світ з особливою проникливістю й іронією.
У збірці «Ситутунга» Майк Йогансен постає різним. Звертається до жанру фейлетону в нещодавно виявленій «Театральній фізкультурі», де іронізує над театральними виставами для шахтарів Донбасу, яким після годин важкої праці треба подолати двадцять кілометрів, щоб переглянути п’єсу. Вправляється в гуморесках, які складено у дві збірки з вельми химерними назвами «Луб’яне решето» та «Солоні зайці». Бентежить публіку циклом оповідань «Поява, пригоди і смерть Макла Паркера», де американці розповідають свої уявлення про Україну — край художників.
І нарешті ошелешує романом «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію». Йогансен експериментує з текстом, прокладаючи читацькі шляхи на межі реального та пародії на середньовічний лицарський роман водночас, на подорожі Лоренса Стерна і Ксав’є де Местра, на Дон Кіхота і солдата Швейка. У грі з Йогансеном буває непросто. Однак відважні читачі й читачки цієї збірки іронічних творів будуть винагороджені глибиною