Спис римського сотника

1976 року Стівен Гокінг спробував уявити, що станеться, якщо кинути трохи інформації — книжку, комп’ютер або навіть елементарну частинку — у чорну діру. Чорні діри, на думку Гокінга, є ідеальними пастками, і для зовнішнього світу цю інформацію буде безповоротно втрачено. Цей начебто безневинний висновок не був настільки невинним, як могло спершу здатися. Він мав потенціал підірвати й перекинути догори дриґом усю величну будівлю сучасної фізики.

Під загрозою опинився найфундаментальніший закон природи — закон збереження інформації. Тим, хто стежив за подіями, було зрозуміло: або Гокінг помилявся, або впаде трьохсотрічна фортеця фізики. Війна чорної діри стала чимось більшим за звичайну полеміку між фізиками. Це також була війна ідей, або, можливо, битва між фундаментальними принципами.

Чиї наукові погляди були правильними і хто здобув перемогу в цій війні? Саме про це ви дізнаєтеся з книжки видатного американського фізика Леонарда Сасскінда.