Шляхта обирає авантюризм

Михайло Чайковський (29 вересня 1804, Гальчин, Житомирський повіт, Волинська губернія — 4 січня 1886, Бірки, Козелецький повіт, Чернігівська губернія), він же Мехмет Садик-паша. Український шляхтич, нащадок гетьмана Івана Брюховецького. Учасник Листопадового повстання 1830-1831 років, після якого був змушений з боями прориватися через тогочасний кордон Російської імперії. На еміграції поринув у літературну творчість та світ авантюр і інтриг. Був ініціатором та учасником державного перевороту у Сербії з метою усунення російських впливів у цій країні. Намагався організувати повстання у Болгарії. Став другом боснійських та чорногорських еліт та виступав їх посередником у відносинах із Високої Портою. Емігрував до Стамбулу. Здобув впливи при дворі султана та використав їх на створення Корпусу козаків оттоманських. Воював проти російських військ у часи Кримської війни. Був комендантом Бухаресту. Добивався передислокації його козаків на Кавказ щоби увійти до контактів із кубанцями та відкрити новий фронт.

Про таке насичене пригодами життя Михайло Чайковський залишив спомини польською мовою у двох книгах – «Спомини Садик-паші» та «Кампанія над Дунаєм та в Мунтенії в часи Кримської війни 1854-1855». Українською вони виходять вперше і переклад другої частини здійснено з рукописів автора, що раніше не публікувалися.