Сестра моя, Софія...

Не зрідка трапляється так, що направду близька, цікава і вельми важлива для українців країна, а з нею й унікальна, неповторна культура та історія цієї країни, впродовж цілих поколінь лишається мало відомою. Яскравим прикладом є наша південна, православна, слов’янська сестра — Болгарія.

Що єднає Київ та Софію? Перше, що спадає на думку – віра та азбука. Буква Аз із створеної Кирилом та Мефодієм болгарської глаголиці набуває значення символу. Адже вона має у основі хрест. Це спонукає шукати глибше, де з’ясовується що собор Софії у столиці Болгарії, подібно до Ая-Софії в Константинополі, є хрестоподібною базилікою, і таким чином є ніби двоюрідною сестрою Софії Київської. Тож Аз не випадковий, а цілком закономірний символ на початку відновлення нашої родинності із Болгарією.

Уривок з передмови до книги "Сестра моя, Софія…":

"Українсько-болгарська історія символічно нагадує історію двох сестер – наших народів. Ворожі сили століттями працювали на те, щоб насильно розлучити їх в "дитинстві", виховати в спеціально викривленому світі. Але через багато століть у нас випав шанс знайти одна одну. Щоб знову поріднитися нам потрібна спільна мова, ми повинні більше знати".

Лариса Івшина, головний редактор газети "День"