Пришли мені з Парижу три зорі

У французькій поезії, як і в прозі, упродовж останніх століть, починаючи від роману В.Гюго «Собор Паризької Богоматері», від віршів Ш.Бодлера, з яких віє любов’ю та ворожістю до Парижу, а з часом, у ХХ сторіччі, з натхненних поезій Л.Арагона, котрий з урочистістю споконвічного парижанина мовив: «Розріжте серце мені – знайдете в ньому Париж». З лірики инших співців Парижу А. Френо, Г.Аполлінера, П.Елюара, Ж.Превера витворилась справжня літературна енциклопедія про місто – свято на Сені.

Український менестрель і подорожанин, який уславився як самобутній мистець у Саду зорової Поезії, Лесь Місяць вперше в українській поезії створив свою поетичну «енциклопедію» про столицю поетів і закоханих. Париж, побачений Лесем Місяцем, не схожий на той, яким він є в инших мистців. У нього він – привабливо-спокусливо-розкішний, імпресіоністично-барвистий, весело-феєрично-еротичний, задумливо-філософічний. Поет милується містом-поезією, запрошуючи до цього священнодійства й читача.