Паперовий міст

Нові вірші Василя Махна, зібрані у книжці «Паперовий міст», творять крихку лінію письма, якою прописано міста, імена, будинки, птахів, риб. У них — своя історія і своя метафізика. Цей міст розхитують сім вітрів, у його метафізичному сплаві легкі конструкції, що збудовано з літер та слів, провисають лінією мови, линвою її існування. У «Двадцять одному вірші про кохання» – другому розділі книжки - любовна географія стає урбаністикою і тілом, містами і країнами – усім, де можна триматись за повітряну руку на повітряному мості. Текстову частину доповнюють прозорі й глибокі лінійні ілюстрації знаної львівської художниці Лесі Квик.