Остання ніч на землі. Війна очима жінок з Вірменії, Грузії та України. Ані Асатрян, Віра Курико, Екатеріне Тоґонідзе

Анотація «Остання ніч на землі. Війна очима жінок з Вірменії, Грузії та України», Катерина Тоґонідзе, Віра Курико, Ані Асатрян

У цій книзі зібрано три мальописні історії, які показують вплив війни через погляд жінок. «Людська ріка» розповідає про Нану, яка працює у лікарні. Вона доглядає за старим Накашідзе, який розказує їй про звірства росіян. Це спонукає дівчину піти на протести, спричинені прийняттям закону про іноземних агентів, а пізніше — вирушити в Україну волонтерити, що назавжди змінить хід її життя. «Остання ніч на землі» — історія про подорож Віри до свого чоловіка Сергія, який воює на Сході України. Дорогою їй допомагають різні люди, які по-своєму переживають війну. «За один мем до війни» показує алегоричну історію Нагірного Карабаху або ж Арцаху, як він зветься вірменською. У Сірій зоні живуть Ніхто, Дехто та Обрані. Також є Мемоїди, що діють за вказівками Сценариста, та Гострайтери, одна з яких отримала завдання розказати правду про Сіру зону.

Про книгу «Остання ніч на землі. Війна очима жінок з Вірменії, Грузії та України»

Збірка «Остання ніч на землі» є частиною проєкту «Графічні історії з Вірменії, Грузії та України». Основою для мальописів стали інтерв'ю реальних людей — свідків згаданих воєн, біженок і переселенок, показуючи, як пережитий досвід впливає не лише на тих, кого безпосередньо торкнулися жахливі події, а й на інші покоління. Ця книга демонструє війну у трьох різних регіонах і в різні часи — Абхазія, Грузія (1992-1993) та російсько-грузинська війна (2008), Карабаський конфлікт і Друга Карабаська війна (1988-2023), російсько-українська війна (від 2014). У всіх цих випадках є дещо спільне — росія як джерело агресії. Тож ці історії нагадують читачам про важливість пам’яті, підтримки одне одного у складні часи, об’єднання сил проти жорстокого й великого ворога, та вміння не втрачати надію та людяність.

Авторкою мальопису «Людська ріка» стала Катерина Тоґонідзе. Іл