Нуль цілих, нуль десятих

У що ми вкорінені і чим для нас є Дім?

Чому незнайомці у чужому місті можуть розповісти нам про нас набагато більше, ніж наші рідні чи друзі? Для чого іноді слова приречені на втечу, а люди – на вибір себе?

Це переплетення кількох історій в одній повісті: тут живуть самотні мандрівники, шукачі натхнення, читачі тиші, гурмани кольорів і смаків, продавці килимів, босоногі художники, спостережливі журналісти, таксисти-філософи... Тут чекають померлих як живих. Тут готують їжу і моляться до морів. Тут народжують синів, аби потім відпустити їх на війну. Тут емігрують: в минуле, яке все ще продовжує боліти; у любов, яка не перестає тривати навіть після усього; у мовчання, яке деколи і є нашою єдиною відповіддю на всі питання цього Світу.