Небо (не) сподіване. Все (і) ніщо

От издателя:

Письменниця написала свій роман вишуканою і багатою українською мовою. Бо для неї література передусім – це розмова з читачем.«Щодо мови, то не можна її засмічувати, як не можна засмічувати і затруювати води рік і морів. Не можна лишати по собі забур’янені поля. Не наближати ні екологічну, ні цивілізаційну катастрофу, а відвертати мусить письменник. Напевно. Ну й те, мабуть, що нецензурна лайка і подібне не від Бога. Література – то дивний лік для хворих на віру в силу воскресінь . Хіба можна до ліків додавати отруту?», – зазначила Надія Степула.

Хто є головним героєм роману Надії Степули? Жінка, Ангел, Час, який живе з усіма іншими героями? Кожен читач визначив по-своєму, можливо, навіть на подив автора. «Може здатися, що цей роман-андрогін – гра в слова-«пазли», смисли-«пазли» – в ім’я порятунку від самотності чи від чогось іще гіршого, ніж самотність у безмежному світі, населеному людьми. Чи – в ім’я подолання абсурдності цього світу. – Може, й так. А може, й ні».