Мар’їнка: етнокультурний портрет українського селища на Донеччині кінця 1920-х рр.

У збірці представлені етнографічні описи, зроблені у 1928–1929 рр. студентами Сталінського педагогічного технікуму у Мар’їнці – селищі, що до 1930 р. було районним центром Сталінської округи, згодом – Донецької області. Завдяки своєму стратегічному розташуванню від початку військової агресії з боку путінської Росії 2014 р. стало однією з «гарячих точок» на карті Європи. Зафіксований студентами в першій чверті ХХ ст. «побут i розваги» мешканців Мар’їнки включає нариси з соціально-економічного життя, опис обрядів життєвого циклу (весілля, народження, смерть), молодіжних зібрань і розваг, дитячих ігор, фольклорні записи (пісні, міський романс, колядки) тощо. Уведення цих матеріалів до наукового обігу стане ще одним переконливим доказом того, що ні про жодну «регіональну специфіку», ані про «русскій мір» тут не йдеться, а витоки культурного розмаїття Донеччини слід шукати в українській етнічній традиції.