Маклена Ґраса. Публіцистика

Микола Куліш (1892–1937) літературній діяльності присвятив майже все своє життя — 30 років із 45. Він писав навіть тоді, коли був в ув’язненні на Соловках. Свою хресну дорогу він пройшов разом із багатьма іншими українськими митцями Розстріляного Відродження. Його розстріляли 3 листопада 1937 року в Сандармоху.

До збірки ввійшли знакові п’єси М. Куліша «Патетична соната» і «Маклена Ґраса». Також збереглася чимала частина публіцистичної спадщини драматурга, зокрема часів його діяльності в системі народної освіти та в газеті «Червоний шлях». Ці статті й виступи теж публікуються у збірці. «Маклена Ґраса» — це остання п’єса Миколи Куліша й остання постановка Леся Курбаса як режисера «Березоля». Після цієї п’єси М. Куліш уже не міг нічого писати, а Курбас робив постановки тільки в таборах. Вистава, що готувалася посеред Голодомору, стала останнім ковтком свободи для покоління Розстріляного відродження.