Лотта та її "катастрофи". Книга 8. Без лами немає драми

Банда кроликів знову з нами! Поїхати з класом на відпочинок — неабияка насолода, немає значення, що це відбуватиметься у сільській школі-інтернаті й що вчителі теж там будуть. Одна лише думка про Балтійське море, неперевершені краєвиди, про присутність Шаєн та Пауля з Ремі змушували Лотту швидше пакувати свої речі. Береніка з компанією, так звані «рокери», теж їдуть, проте кого це хвилює? Тим паче, що Лотта запаслася купою «антиберенічних засобів», серед яких: антиберенічний аерозоль, антиберенічна смердюча бомбочка... Скористуватися цим арсеналом зброї буде не так легко, бо пані Кака?ло завжди пильно слідкує за учнями, а цього разу до неї приєднався ще й пан Мелін. Усе було б добре, якби від цього харизматичного чоловіка не смерділо мокрим псом. Кроликам пощастило й вони їхали разом в одному купе; за збігом обставин було одне вільне місце, тому пан Мелін радо приєднався до цієї веселої компанії. Далі нічого коментувати не треба... Можна забути про дискомфорт, коли на тебе чекає море. Пункт призначення — місто Пельциг на острові Ругань. Школа-інтернат знаходиться у будинку, що належить Баронам фон Козебрик. Тенденція до вигадування дивних прізвищ й прізвиськ не полишає Даніелу Коль та Аліс Пантермюллер. Можете здогадатися, які варіації з прізвищем «Козебрик» можуть вигадати діти. Та все це дрібниці в порівнянні з тим, який дивовижний будинок чекав на учнів. Там було справді дуже красиво. Разом із класом пані Кака?ло у школі перебував ще й 8-А клас зі спортивної школи імені Ронні Матойса. Ці старшачки виявилися занадто вередливими й згодом наробили того ще галасу...