Котилася торба

Книжка українського поета, есеїста та перекладача Василя Махна (Нью-Йорк) містить 19 есеїв, що з них деякі присвячено спогадам про життя в Україні за совєтських і перших постсовєтських часів, інші – осмисленню окремих топосів світового культурного ландшафту, що їх уособлюють імена Ґертруди Стайн і Езри Павнда, Федерико Ґарсії Лорки та Джона Ешбері, Вітольда Ґомбровіча й Іосіфа Бродського, Богдана Задури й Ісаака Башевіса Зинґера, сучасних українських, польських, сербських, румунських, індійських, колумбійських, американських літератів.

А також і ще інші – спробам «інтелектуальної геопоетики»: дослідженню стосунків автора з місцями на мапі, значущими для його творчости, з містами, якими котилася поетова «торба» і які зумовили ті чи ті властивості його письма, – від ностальгійного Чорткова, химерного Тернополя чи брутального Кривого Рога до парадоксального Кракова, фантасмагоричного Меделіна чи невичерпного у своїй множинності Нью-Йорка.