Монографію присвячено дослідженню антропології Канта. В центрі уваги – з’ясування концептних підходів німецького філософа до проблеми людини. Дослідницька стратегія автора увиразнюється у побудові низки концептних моделей, які дають змогу виявити багаторівневість антропологічного дискурсу Канта, неможливість редукції його антропологічних ідей до якоїсь однієї філософської доктрини. З метою обґрунтування позиції автор звертається як до історико-наукових, так і історико-філософських джерел, а тако