Гуцульщина. Частина І–ІІ

Володимир Шухевич (1849—1915) — визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.

Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п’ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899—1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гуцульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською.

До видання увійшли перша та друга частини «Гуцульщини». Перша частина, яку редагував І. Франко, містить вісім розділів: фізіографічний, етнологічний, статистичний огляди, гуцульське село, оседок, ноша, церква, харч. У другій частині докладно описані звичайні заняття гуцулів (сінокоси, рибарство, стрілецтво), а також домашні промисли (бондарство, столярство, кушнірство, ткацтво та ін.).