Форма голосу. Том 3. Йошитокі Ойма

«Я боюся? Боюся краще пізнати її?»

Шьоя ладен зробити все можливе, щоб заслужити прощення своєї колишньої однокласниці, Шьоко. Він робив її життя пеклом і підбурював до цього інших, а тепер мучиться докорами сумління. Шьоя подорослішав і зрозумів, що мусить спокутувати провину.

Щоб компенсувати дівчині ті миті щастя, які відібрав у дитинстві, Шьоя та його вигадливий друг Наґацука знаходять Сахару — їхню колишню однокласницю, яку за дружбу із Шьоко вижили зі школи. Возз’єднавши давніх подруг, хлопець почувається й краще, і гірше водночас. Але він іще не підозрює, що це не останній привіт із минулого…