Дорога опівдні

Дилогія Марії Кривенко — переплетіння жіночих доль, історії наших сучасниць, що балансують між прозою буденного життя та намаганнями знайти себе, творити і кохати. Народжені в радянський час, вони шукають і знаходять способи розкритися, «відпустити себе», віддатися почуттям і відчуттям. Чи це напружена історія про долі двох рідних сестер, «мамину дочку» і «татову дочку» з роману «Тінь», а чи монолог жінки, яку поглинула пристрасть до священика з роману-реконструкції «Дорога опівдні» — перед читачами розгортається відверта, емоційна та чуттєва оповідь.