Автопортрети тринадцяти українок. Діана Клочко

Що таке ненормативне письмо і до яких зрушень може призвести мова? Мова, яка є певною тяглістю, вона оприявнює бажання та насолоду і водночас намагається встановити жанрові межі, цензурувати. Та чи завжди текст підкоряється подібним умовностям? Нова мова письма, підштовхувана катастрофічними соціальними зрушеннями, відмовляється від поділу на поезію і прозу. Є текст — і він промовляє, висловлює, кричить, наштовхується на спротив і перешкоди, аби їх подолати. Персонажі перетворюються на контури, на порожнечі, що блукають без особливої мети… в лабіринтах з графем, образів, пристрастей. Допінговані, сексуалізовані тіла довільно модифікуються, викликаючи шок, огиду і, разом із тим, ставлять концептуальні питання. Потрясіння від свободи, потрясіння для свободи.

Дебютна збірка текстів Вадима Мірошниченка «Матерія» — це згущення фігур, подій, експериментів, відвертих зізнань і прихованих сенсів, урухомлених ритмом ненормативності в одному авангардному пориві з П’єром Ґійота, Жоржем Батаєм та Вільямом Берроузом. Це доказ того, що, хоч і маргіналізоване, експериментальне письмо в сучасній Україні живе та розвивається, немов вулкан, який довгий час видається поснулим, аж поки не вибухає шквалом лави та попелу.