Арт-фірма. Естетичне управління та метафізичний маркетинг

Залучення мистецтва до бізнесових процесів є помітним трендом у сучасному корпоративному світі. У книзі П’єра Гіє де Монту показано, як посилення творчої складової бізнесу може допомогти у створенні ідеальної арт-фірми, що вироблятиме новітні продукти, уникаючи тих лих, які шкодять діяльності звичайних підприємств, зокрема банальності й тоталітаризму.

Автор розглядає способи поліпшення мистецької продуктивності й вироблення естетичної вартості, вдаючись до історичних і сучасних прикладів європейських підприємств, що використовують тексти, зображення й інші мистецькі засоби. Ідеї німецької філософії стають принципами естетичного маркетингу, а Кант, Шиллер, Вагнер, Станіславський, Гадамер і Бойс виявляються теоретиками мистецького управління. 

Зміст

• Передмова. Ласкаво просимо до ТОВ «Діоніс»
• Розділ 1. Вистава як естетичний мах 1
• Відправні точки — естетичні театри 1
• Театр-операційна 1
• Театр-аудиторія 7
• Фестивальний театр 11
• Шиллерова стратегія маху 15
• Розділ 2. Гравці естетичної філософії 21
• Аудиторія: Кантова публіка 21
• Філософія третього шляху 21
• Піднесене та краса 23
• Естетика для публіки 27
• Митець: Шеллінгів творець 31
• Естетика для творчості 31
• Створення символів 36
• Філософський геній 39
• Критик: Дьюїв освітянин 43
• Управління мистецтвом 43
• Ринкове мистецтво 49
• Естетика для демократії 56
• Фахівець: Ніцшів лідер 59
• Естетика для енергії 59
• Махова пісня Вагнера 62
• Маховий танець Наполеона 66
• Розділ 3. Проблеми для мистецьких фірм 73
• Гадамерова мистецька фірма 73
• Подвійна дилема 79
• Тотальність: імплозія мистецтва 79
• Банальність: вибух мистецтва 86
• Розд