Ададжо

Оповідання цієї збірки водночас прості й складні. Світи, зображені в них, кінематографічно чіткі й зрозумілі, мов оточуюче читача повсякдення, і водночас фантомні, ілюзорні, мов світи зірок, котрих він ніколи не побачить. У тканині оповідань нерозривно і парадоксально переплелися буденність і свято, любов і ненависть, радість і туга. Вони дуже різні. Але головне те, що вони жодного читача не залишать байдужим. А тому можна лише позаздрити всім тим, хто вперше відкриває цю збірку. Бо вони ще тільки починають із захопленням, здивовано та задумливо, блукати у лабіринтах буття, химерно побудованих фантазією автора. Втім, чи фантазією?..